Архів » 2008 » №2 » Узагальнення практики розгляду судами справ про розкриття інформації, яка містить банківську таємницюhttp://www.journal.yurpayintel.com.ua/

Узагальнення практики розгляду судами справ про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю

О. І. Євтушенко
кандидат юридичних наук, суддя Апеляційного суду м. Києва, заслужений юрист України

В. А. Шебуєва
суддя Апеляційного суду м. Києва

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України (далі — ЦПК України). Главою 12 розділу IV ЦПК України було регламентовано розгляд судами справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб, що стало новелою цивільного судочинства.

Необхідність забезпечення правового захисту інформації і відповідно прав та законних інтересів учасників правовідносин у сфері фінансово-кредитної діяльності зумовлена соціально-економічними перетвореннями в Україні та пов’язаним з ними розвитком ринкових відносин. У демократичній правовій державі розкриття банківської таємниці як правомірна правова дія може відбуватися виключно на підставах та в порядку, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III. У цьому Законі питанням банківської таємниці та конфіденційності інформації присвячена глава 10.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банком і розголошення якої може завдати матеріальної та моральної шкоди клієнту.

До банківської таємниці, зокрема, належать: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації (ч. 2 ст. 60). Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю (ч. 3 ст. 60).

© 2008 Томчишен С.В. & ЮРПАЙІНТЕЛ