Узагальнення практики перегляду судових рішень у справах, пов’язаних із земельним законодавством

(за матеріалами справ, розглянутих Харківським апеляційним господарським судом у 2007 році)

І. І. Шепітько
заступник голови Харківського апеляційного господарського суду

В. В. Лакіза
суддя Харківського апеляційного господарського суду

О. Д. Бережна
начальник відділу узагальнення судової практики та систематизації законодавства

Узагальнення проведено відповідно до п. 20 Плану основних заходів Харківського апеляційного господарського суду на II півріччя 2007 року з використанням статистичних даних про результати перегляду судових рішень господарських судів Харківської та Сумської областей, постанов апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України.

Згідно зі статистичними даними апеляційного господарського суду протягом 9 місяців 2007 року розглянуто 240 апеляційних скарг у справах, пов’язаних із застосуванням земельного законодавства, з них: на рішення господарського суду Харківської області — 227, на рішення господарського суду Сумської області — 13.

Аналіз постанов апеляційного господарського суду свідчить, що при розгляді спорів цієї категорії справ господарські суди застосовували Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про плату за землю», Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про оренду землі», підзаконні нормативні акти: постанови Кабінету Міністрів України, накази Державного комітету України по земельних ресурсах, які регулюють відносини, пов’язані із землекористуванням, постанову Пленуму Верховного Суду України від 16. 04. 2001 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини — це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з п. 2 ст. 116 цього Кодексу набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Користування землею може бути постійним (без заздалегідь установленого строку) та тимчасовим. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів (або органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування), які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування (оренда землі) та вилучають їх. ...