Корпоративні права як об’єкт цивільних прав у законодавстві України

С. В. Томчишен
кандидат юридичних наук, партнер юридичного товариства «Юрпайінтел»

Останнім часом питання щодо вдосконалення корпоративного законодавства та шляхів вирішення проблем, які мають місце у сфері правового регулювання корпоративних відносин, дедалі більше привертають увагу науковців та практиків у галузі права.

Вирішенням більшості правових проблем, пов’язаних із набуттям та здійсненням корпоративних прав, мало стати прийняття у 2003 році нових ЦК України та ГК України як базових кодифікованих нормативно-правових актів, покликаних створити ефективну правову базу для регулювання цивільних та господарських відносин. На жаль, із їх прийняттям так і не було вирішено всіх правових проблем, що виникають у зв’язку із набуттям та здійсненням корпоративних прав стосовно різних видів господарських товариств.

Сьогодні відносини, які складаються між учасниками цивільних та господарських відносин з приводу набуття, здійснення та розпорядженням корпоративними правами, регулюються трьома головними нормативно-правовими актами, зокрема ЦК України, ГК України та Законом України «Про господарські товариства», низкою інших законів та підзаконних нормативних актів. Однак практичне застосовування їх положень до відносин, пов’язаних із набуттям, здійсненням та розпорядженням корпоративними правами, дає підстави зробити висновок про їх неузгодженість між собою. Це часто стає причиною того, що у правозастосовній практиці виникають проблемні питання щодо правильного застосування деяких норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про господарські товариства» при врегулюванні відносин, пов’язаних із набуттям, здійсненням та розпорядженням корпоративними правами.

Більшість проблемних питань, що виникають у зв’язку із набуттям, здійсненням та розпорядженням корпоративними правами, передусім обумовлені відсутністю у законодавстві єдиного концептуально виваженого поняття корпоративного права як об’єкта цивільних прав.

Сьогодні визначення поняття «корпоративних прав» законодавцем наводиться у двох різних за спрямованістю правового регулювання законодавчих актах. Першим з таких є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п. 1. 8 ст. 1 цього Закону корпоративне право визначається як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. За змістом наведеного визначення та спрямованістю правового регулювання згаданого Закону можна лише здогадуватись, що корпоративні права можна мати щодо юридичної особи, яка має статутний фонд незалежно від того, заснована така юридична особа однією чи кількома фізичними чи юридичними особами, та метою господарської діяльності якої є отримання прибутку.