Захист прав споживачів від використання суб’єктами господарювання оманливих позначень товарів (робіт та послуг) Соловйова В. В.
здобувач НДІ приватного права і підприємництва АПрН України,
адвокат Томчишен С. В.
кандидат юридичних наук,
старший партнер юридичного товариства «Юрпайінтел» Останнім часом на шпальтах юридичних видань багато уваги приділяють питанням захисту від порушень виключних прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів та послуг) і правовим механізмам протидії та упередження протиправного використання суб’єктами господарювання чужих позначень товарів (робіт та послуг). Сьогодні використання чужих позначень (торговельних марок) або схожих до них позначень при маркуванні суб’єктами господарювання своїх товарів не є поодинокими випадками. Такий спосіб конкурувати став досить поширеним. Адже позначення своїх товарів відомими позначеннями товарів інших виробників або схожими до них позначеннями, а тим більше їх реєстрація як власної торговельної марки, дозволяє зменшити витрати на доведення до масового споживача власних товарів і у такий спосіб гарантовано забезпечити собі обізнаність серед споживачів про власний товар, а отже, і його купівельну спроможність. Така практика суперечить не тільки загальним засадам господарювання, а й прямо заборонена вітчизняним та міжнародним законодавством. (1) Так, за змістом статей 1, 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого знаку для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця), а також будь-які інші дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, визнається недобросовісною конкуренцією та забороняється вітчизняним законодавством. Такі дії визнаються протиправними та забороняються і нормами міжнародного права. Зокрема, згідно із пунктами 2, 3 ст. 10 — bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. При цьому відповідно до зазначених положень Конвенції підлягають забороні будь-які дії, здатні хоч би в який спосіб викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента тощо. (2)
1 Питання захисту суб’єктами господарювання від недобросовісного використання їх позначень товарів (робіт та послуг) іншими особами докладніше висвітлено у публікації: Соловйова В. В., Томчишен С. В. Особливості захисту від недобросовісного використання чужих позначень товарів (робіт та послуг) // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2007. – № 2–3 (3–4). – С. 10–24.
2 Згідно із зазначеною Конвенцією об’єктами охорони у сфері промислової власності поряд з іншими об’єктами права інтелектуальної власності є товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції. До цієї конвенції Україна приєдналась 25 грудня 1991 року.
| 
