Застосування технічних засобів захисту авторських прав як самозахист суб’єктивних цивільних прав С. Ю. Бурлаков
старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, адвокат
Закон України «Про авторське право та суміжні права»1 у ст. 52 передбачає цивільно-правові санкції за обхід технічних засобів захисту об’єктів авторського права і суміжних прав. У розумінні ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» технічні засоби захисту — це технічні пристрої і(або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і(або) суміжних прав при сприйнятті і(або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав.
Відповідно до п. е) ч. 2 ст. 50, ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і(або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і(або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу.
Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що
вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і(або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту (ч. 4 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Водночас у законі відсутня будь-яка детальна регламентація застосування технічних засобів захисту в галузі авторського права, межі такого застосування, винятки тощо. Тому цілком виправданим є звернення до міжнародного досвіду в питаннях правового регулювання відносин щодо застосування технічних засобів захисту об’єктів авторського права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Директиви Європейського парламенту та Ради №2001/29/ ЄС про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві від 22 травня 2001 р.2 держави-члени передбачають адекватний правовий захист проти обходу будь-якого ефективного технологічного заходу особою, якій відомо або з очевидних причин має бути відомо, що вона ставить собі таку мету.
1 Про авторське право та суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII: Офіц. текст із змінами станом на 1 жовтня 2007 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 43. – Ст. 214.
2 Директива Європейського парламенту та ради 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві // Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За ред. Ю.М. Капіци; кол. авт.: Ю.М. Капіца, С.К. Ступак, В.П. Воробйов та ін. – К.: Видав. Дім «Слово», 2006. – С.725–741.
|