Колізії правозастосування, що виникають при класифікації службовими об’єктів права інтелектуальної власності та набутті роботодавцем і працівником майнових прав інтелектуальної власності на них

В. В. Соловйова
здобувач НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, адвокат

Розглядаючи службові об’єкти права інтелектуальної власності (надалі — службові об’єкти ПІВ), необхідно відзначити, що до прийняття нового ЦК України відносини, які складалися з приводу створення працівником службових об’єктів ПІВ, розподілу виключних немайнових та майнових прав на них між працівником і його роботодавцем та отри- мання охоронного документа врегульовувалися спеціальними законами про окремі види об’єктів ПІВ.

Більшість із спеціальних законів про окремі види об’єктів ПІВ не містять власне поняття «службового» відповідного виду об’єкта ПІВ¹. Однак, у всіх спеціальних законах про окремі види об’єктів ПІВ вживається таке поняття, як «об’єкт ПІВ, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків», та наводяться умови, за яких виключні майнові права на створений працівником об’єкт ПІВ можуть належати його роботодавцю. У зв’язку з цим в юридичній літературі об’єкти ПІВ, які створюються працівником роботодавця, традиційно позначаються таким узагальнюючим поняттям, як «службові об’єкти ПІВ»².

Поняття «службові об’єкти ПІВ» охоплює об’єкти права інтелектуальної власності, які створюються працівником у зв’язку з виконанням трудового договору, а правовий наслідок їх класифікації як «службових» полягає в особливому порядку розподілу виключних майнових прав на них між працівником, який їх створив, та його роботодавцем.

У нормах спеціальних законів про окремі види об’єктів ПІВ закладено загальний принцип, згідно з яким право на отримання охоронного документа та виключні майнові права на службовий об’єкт ПІВ визнаються за його роботодавцем. При цьому положення всіх спеціальних законів передбачають вичерпний перелік необхідних умов, за яких створюваний працівником у зв’язку з виконанням трудового договору об’єкт ПІВ може бути класифікований як «службовий»³.

Закріплення у спеціальних законах щодо окремих видів об’єктів ПІВ переліку умов, необхідних для їх класифікації як «службових», обмежує можливість визнання службовими без винятку всіх об’єктів права інтелектуальної власності, які можуть створюватися працівником унаслідок виконання трудового договору, та дозволяє класифікувати як службові лише ті об’єкти ПІВ, які створюються не просто внаслідок виконання трудового договору, а внаслідок виконання службових обов’язків за трудовим договором чи доручення роботодавця ...