Набуття права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю (аналіз чинного законодавства та проблем його правозастосування) С. В. Томчишен кандидат юридичних наук, керуючий партнер Юридичного товариства «Юрпайінтел» Набуття особою права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю та всього обсягу корпоративних прав стосовно такого товариства може відбуватись: – у результаті створення товариства з одним учасником або шляхом його заснування на засадах угоди з іншими особами; – унаслідок прийняття до вже створеного товариства особи, яка набула право на частку у статутному капіталі товариства у порядку спадкування (правонаступництва) або на підставі цивільно-правового договору; – унаслідок прийняття до вже створеного товариства особи-нового учасника, який вносить до статутного капіталу свій вклад. У першому випадку засновник товариства з обмеженою відповідальністю визнається учасником внаслідок самого факту його заснування. Підставою для такого висновку є прямі вказівки про це у законі, що містяться у ч. 1, ч. 2 ст. 87, ч. 1, ч. 2 ст. 114 ЦК України, ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 79 ГК України1. Таким чином, оскільки згідно із ч. 4 ст. 87 ЦК України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 3 ст. 83 ГК України товариство з обмеженою відповідальністю набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, не викликає сумніву те, що саме з цього моменту всі особи, які виступили його засновниками, набувають передбачене ч. 1 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві та увесь обсяг корпоративних прав і обов’язків, які передбачено ст. 116 ЦК України, статтями 10, 11 Закону України «Про господарські товариства», ст. 167 ГК України та іншими нормами цих законодавчих актів, а також права та обов’язки, визначені в установчих документах товариства. Разом з цим у другому та третьому випадку визначення моменту, з якого особа, яка не брала участі у заснуванні товариства, стає його повноправним учасником та набуває корпоративних прав і обов’язків, ускладнюється відсутністю у ЦК України, ГК України та Законі України «Про господарські товариства» відповідних спеціальних норм. Зокрема, після внесення змін до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та викладення її в новій редакції відповідно до Закону № 997-V від 27.04.2007 р. з неї було виключено положення, згідно з яким перехід частки учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи зумовлював перехід до такої особи всіх прав та обов’язків попереднього учасника.
Вилучене положення дозволяло моментом набуття особою (новим учасником) права
участі в товаристві та корпоративних прав і обов’язків розглядати саме дату переходу до
неї частки попереднього учасника. ...
1 Термін «засновник» вживається законодавцем лише для виокремлення учасників господарського товариства, які беруть участь у його створенні, від учасників, які беруть участь у товаристві в подальшій його діяльності після державної реєстрації. При цьому в обох випадках особи, які беруть участь у господарському товаристві, охоплюються поняттям «учасник». Лише в акціонерних товариствах, в яких право особи на частку у статутному капіталі підтверджується акцією, особи, які беруть у ньому участь, охоплюються поняттям «акціонер».
|