Актуальні питання управління акціонерними товариствами за Законом України «Про акціонерні товариства» М. Л. Бєлкін
юрисконсульт Українського фінансово-промислового концерну, м. Київ, лауреат Премії академіка П. П. Михайленка Ю. Л. Бєлкіна
магістрант Київського національного університету культури і мистецтв, лауреат Премії академіка П. П. Михайленка За даними сайту Верховної Ради України (система доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi), 29 квітня 2009 р. набирає чинності Закон України від 17. 09. 2008 р. № 514-VI «Про акціонерні товариства» (далі — Закон № 514-VI). Крім того, згідно з п. 2 розд. ХVII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 514-VI, через 2 роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1–49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств. У зв’язку з цим сьогодні доволі актуальним є питання діяльності акціонерних товариств в умовах дії Закону № 514-VI [1–3]. 1. Принципи управління акціонерним товариством. Загальні збори. Як і раніше, органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерного товариства, наглядова рада, виконавчий орган, ревізійна комісія (ревізор). Разом з тим Закон № 514-VI по-новому визначив, а в деяких випадках деталізував, з урахуванням попереднього досвіду, повноваження відповідних органів та процедурні моменти організації їх роботи. Зважаючи на великий обсяг норм, нижче будуть проаналізовані найважливіші їх положення. Окремі положення, які детально не вдасться розглянути у цій статті, будуть розглянуті виходячи з подальшої практики їх застосування у наступних публікаціях з цієї тематики. Загальні збори є вищим органом управління акціонерним товариством. У Законі № 514-VI дається класифікація зборів: річні загальні збори, які проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року, та позачергові загальні збори (усі інші загальні збори, крім річних). Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. У попередньому законодавстві такої класифікації не було, як і не було обмеження щодо проведення річних загальних зборів по строках. Як і раніше, законодавчо визначені питання виключної компетенції зборів (ст. 33). Разом з тим у Законі № 514-VI регламентуються строки та черговість розгляду питань виключної компетенції. Так, до порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносяться питання, з числа питань виключної компетенції, а саме: затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Не рідше одного разу на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вносяться питання з числа питань виключної компетенції, а саме: обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради. За таких умов строк повноважень членів наглядової ради не може без переобрання перевищувати три роки.
|
