Виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю

Сергій Бурлаков
старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат юридичних наук, партнер Юридичного товариства «Юрпайінтел», адвокат

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 59 та ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»¹ (надалі — Закон) учасника товариства з обмеженою відповідальністю (надалі — ТОВ), який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Фактично суб’єктний склад можливих ініціаторів виключення учасника з товариства обмежений учасниками ТОВ, частки яких у сукупності становлять не менш як 50 % від статутного капіталу товариства (або одним учасником, який має частку в статутному капіталі не менше ніж 50 %). Це питання вирішується на загальних зборах учасників товариства, рішення якого є підставою для виключення учасника з товариства. При цьому саме товариство та учасники позбавлені права на звернення до суду з подібною вимогою і можуть вирішити це питання виключно на загальних зборах. До суду може бути оскаржене тільки рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, яке може бути визнане судом недійсним лише у разі допущення істотних порушень щодо проведення загальних зборів з цього питання, з якими пов’язується недійсність їх рішень, або за відсутності встановлених законом підстав для виключення учасника з товариства.

Так, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»² від 24. 10. 2008 р. при вирішенні спорів, пов’язаних із виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства й установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

На відміну від вітчизняного законодавства, наприклад у Російській Федерації, виключення учасника з товариства може відбуватись і за рішенням суду. При цьому згідно зі ст. 10 Федерального закону РФ «Про товариства з обмеженою відповідальністю»³ право на звернення з такою вимогою до суду визнається за учасниками, сукупний розмір часток яких становить не менш як 10 %.