Виключення учасника із товариства з обмеженою відповідальністю: проблемні питання визначення повноважності загальних зборів та умов дійсності їх рішення

С. В. Томчишен
кандидат юридичних наук, керуючий партнер Юридичного товариства «Юрпайінтел»

Одним із важливих принципів, на яких базується цивільне законодавство, є принцип справедливості, добросовісності та розумності. Він поряд з іншими закріпленими у ст. 3 Цивільного кодексу України (надалі — ЦК) принципами визначає не тільки характер та основу актів цивільного законодавства, а й зумовлює правозастосовування їх норм при врегулюванні особистих немайнових та майнових цивільних відносин.

Втім недосконалість положень актів цивільного законодавства ускладнює не тільки правозастосування їх норм, а й певною мірою позбавляє їх основного призначення на ефективне врегулювання суспільних відносин. Це часто стає істотною перешкодою у здійсненні учасниками цивільно-правових відносин своїх законних прав та інтересів, а іноді взагалі унеможливлює їх здійснення та виключає можливість адекватного захисту у разі їх порушення. У таких випадках вирішення більшості проблем правозастосування практично є неможливим без врахування такого базового принципу, як справедливість, добросовісність та розумність. Особливо важливість цього принципу виявляється коли вади, допущені при формуванні змісту актів цивільного законодавства, ускладнюють з’ясування дійсного змісту та характеру їх правових норм, можливості відступу від них та визначення норми, яка підлягає застосуванню у разі конкуренції між ними.

У зазначеному контексті в межах окресленої теми привертає увагу питання щодо визначення співвідношення положень ст. 100 ЦК та статей 60 та 64 Закону України «Про господарські товариства» (надалі — Закон) при з’ясуванні повноважності загальних зборів та умов дійсності їх рішення про виключення учасника із товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до загального правила, яке закріплене ч. 2 ст. 100 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України (надалі — ГК) та п. «в» ч. 1 ст. 10 Закону, припинення участі у товаристві з обмеженою відповідальністю відбувається за власним бажанням учасника через здійснення ним свого права на добровільний вихід з товариства в порядку, передбаченому законом та його установчими документами. Разом з цим зазначеними законодавчими актами передбачається можливість припинення участі у товаристві з інших підстав, зокрема:
1) внаслідок відчуження учасником товариства своєї частки у статутному капіталі іншому учаснику, самому товариству або іншій особі в порядку, передбаченому ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону¹; 2) внаслідок звернення стягнення на частину майна товариства пропорційно частці учасника у статутному капіталі в порядку, передбаченому ст. 149 ЦК та ст. 57 Закону²; 3) внаслідок виключення учасника з товариства у випадку та в порядку, встановленими установчими документами товариства або законом.

1. Виключення учасника із товариства передбачено ч. 3 ст. 100 ЦК, яка при визначенні випадків, за яких учасника може бути виключено з товариства, та порядку його виключення відсилає до установчих документів товариства та закону.