Узагальнення судової практики розгляду спорів, пов’язаних із перевезенням вантажів залізницею, та практики застосування законодавства про відповідальність за порушення в галузі залізничного транспорту

В. І. Кухар
голова Харківського апеляційного господарського суду, кандидат юридичних наук

В. В. Афанасьєв
заступник голови Харківського апеляційного господарського суду, голова судової палати, кандидат юридичних наук

В. І. Борисова
завідувачка кафедри цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент

При проведенні узагальнення були використані судові справи, розглянуті протягом 2007 — I півріччя 2009 р. господарськими судами Харківської та Сумської областей. Упродовж зазначеного строку судами розглянуто 76 справ цієї категорії спорів, з них: господарським судом Харківської області — 66 (2007 р. — 16, 2008 р. — 33, I півріччя 2009 р. — 17); господарським судом Сумської області — 10 (2007 р. — 6, 2008 р. — 4).

Предметом спору в більшості зазначених справ були вимоги про: стягнення вартості нестачі вантажу; стягнення штрафу, передбаченого пп. 118, 122 Статуту залізниць України; стягнення зборів за надання залізницею додаткових послуг; стягнення плати за користування вагонами Укрзалізниці; стягнення плати за зберігання вантажів, що перебували під митним оформленням та ін.

За результатами розгляду спорів цієї категорії у 34 справах, розглянутих місцевими господарськими судами, позови задоволено повністю; у 32 справах у позовах відмовлено; у 10 справах — провадження припинено. До апеляційного господарського суду було оскаржено 25 судових рішень. За результатами апеляційного провадження: у 18 справах господарського суду Харківської області судові рішення залишені без змін; у 4 справах — скасовані, у 2 справах — змінені.

У більшості випадків судові рішення місцевих господарських судів скасовувались апеляційним господарським судом у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Так, у справі № 49/167-06 за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Л.» в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень до ВАТ «Б.», 3-ті особи «R.», КО «Ф.» про стягнення суми заборгованості за користування вагонами, за збереження вантажу та додаткових зборів рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2006 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на ч. 4 ст. 267 ЦК України, у зв’язку з пропуском позивачем 6-місячного терміну для подання позовної заяви, передбаченого ст. 137 Статуту залізниць України.

Постановою апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав. Колегія суддів апеляційного господарського суду в постанові зазначила, що місцевим господарським судом правомірно застосовані норми чинного законодавства України, а саме Статуту залізниць України, Цивільного та Господарського кодексів України. На правовідносини, що склалися між позивачем і відповідачем, не поширюється юрисдикція Угоди про міжнародне вантажне залізничне сполучення (УМВС), на яку посилався позивач у позовній заяві, оскільки одержувачем вантажу був резидент держави, яка не ратифікувала вищезазначену Угоду.

Вищий господарський суд України не погодився з позицією місцевого та апеляційного господарських судів. Постановою від 06.09.2006 р. судові рішення апеляційного та місцевого господарських судів було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Колегія суддів касаційної інстанції в постанові зазначила, що господарськими судами не враховано та належним чином не досліджено положення Конвенції про міжнародні залізничні перевезення в частині строків позовної давності для позовів, що ґрунтуються на договорі перевезення.