Точка зору: особливості застосування окремих положень інституту перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

М. М. Бородін
голова Апеляційного суду Харківської області, кандидат юридичних наук, доцент

У виданні «Закон і бізнес» у № 49 за 2008 р. було опубліковано ухвалу Верховного Суду України у цивільній справі за заявою гр. М. про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами¹. Вказаним рішенням Верховного Суду України скасовано ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області і справу направлено на новий судовий розгляд. Аналіз застосування окремих положень інституту перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами на прикладі наведеного рішення Верховного Суду України, на наш погляд, має важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення.

Обставини справи. Рішенням Рахівського районного суду від 31.07.07 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27.09.07 р., задоволений позов гр. М. до гр. М1, М2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. 6 жовтня 2007 р. гр. М1, М2 звернулися до суду із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції у зв’язку з нововиявленими обставинами. Ухвалою Рахівського районного суду від 12.11.07 р. у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10.01.08 р. зазначену ухвалу Рахівського районного суду скасовано, заяву гр. М1, та М2 про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Рахівського районного суду від 31.07.07 р. скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду України від 21.05.08 р. ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10.01.08 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.

При цьому Верховний Суд України, ухвалюючи судове рішення у справі, зазначив таке: «Перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами згідно зі статтями 361–366 ЦПК України передбачає певні підстави перегляду, порядок перегляду, коло суб’єктів звернення із заявами про перегляд судових рішень, об’єкти перегляду та компетенцію судів, які здійснюють такий перегляд.

Відповідно до ст. 363 ЦПК України, компетентним судом, який здійснює перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення, ухвали чи судового наказу, є суд, який постановив або змінив судове рішення. Згідно з положеннями ст. 365 ЦПК України та абз. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.81 р. № 1 «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», заява про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, в якій постановлено судове рішення, яке переглядається.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та постановляючи нову ухвалу про її задоволення зі скасуванням ухваленого судового рішення, апеляційний суд вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки вирішення питання про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами (у разі залишення без зміни рішення суду першої інстанції, яке підлягало перегляду) не належить до компетенції апеляційного суду (ст. 363 ЦПК).

Виходячи з аналізу змісту положень статей 307, 312, 363 ЦПК, вбачається, що апеляційний суд відповідно до наданих йому процесуальних повноважень мав право прийняти ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої з порушенням процесуальних норм права, і передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання, або залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.