«Крупний акціонер» як сторона правочину із заінтересованістю

К. А. Карчевський
доцент кафедри правових основ підприємницької діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Однією з новел Закону України «Про акціонерні товариства» [1] (надалі — Закон про АТ) є інститут правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (надалі — правочину із заінтересованістю). Відповідні норми, які закріплюють ознаки і регламентують порядок вчинення такого правочину, а також встановлюють юридичні наслідки його порушення, містяться у статтях 71 та 72 Закону про АТ. У попередній статті [2] було проведено аналіз відповідних норм Закону про АТ у частині з’ясування того, які саме посадові особи АТ, що є стороною правочину, можуть мати заінтересованість, що тягне за собою необхідність застосування спеціального порядку укладання (вчинення) такого правочину. Тому в цій статті буде надана юридична характеристика «крупному акціонеру», який, виступаючи стороною правочину, може мати заінтересованість у його вчиненні.

Ведучи мову про крупного акціонера як сторону правочину АТ із заінтересованістю, слід зазначити таке. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону про АТ до числа осіб, заінтересованих у вчиненні АТ правочину, поряд з іншими віднесений акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства.

Для порівняння слід вказати, що згідно з ч. 1 ст. 81 Закону РФ «Про акціонерні товариства» [3] (надалі — ФЗ про АТ) до заінтересованих у вчиненні правочину осіб належить акціонер товариства, який має разом із своїми афілійованими особами 20 та більше відсотків голосуючих акцій товариства. Наприклад, Законом Республіки Казахстан «Про акціонерні товариства» [4] (надалі — ЗРК про АТ) до числа інших афілійованих осіб АТ віднесені: 1) крупний акціонер; 2) фізична особа, яка перебуває в близьких родинних стосунках (батько, матір, брат, сестра, син, дочка), у шлюбі, а також в інших близьких родинних стосунках (брат, сестра, батько, матір, син або дочка чоловіка (дружини)), із фізичною особою, що є крупним акціонером...; 3) юридична особа, яка контролюється особою, що є крупним акціонером ....; 4) юридична особа, стосовно якої особа, що є крупним акціонером або посадовою особою товариства, є крупним акціонером або має право на відповідну частку в майні; 5) юридична особа, стосовно якої товариство є крупним акціонером або має право на відповідну частку в майні; 6) особа, яка самостійно або спільно зі своїми афілійованими особами володіє, користується, розпоряджається 10 та більше відсотками акцій товариства, які мають право голосу (часток участі організації) або юридичних осіб, які вказані в підпунктах 1, 4–8. Виходячи з наведеного вище, однією з осіб, заінтересованість яких у вчиненні правочину тягне за собою необхідність у застосуванні спеціального порядку його вчинення, є особа, яка володіє певною значною кількістю акцій. За зразком ЗРК про АТ можемо умовно іменувати таку особу «крупним акціонером».

Розглянемо крупного акціонера як заінтересовану у вчиненні правочину особу більш докладно. Як можна бачити з указаного вище, акціонерне законодавство України, Росії та Казахстану в питанні щодо крупного акціонера дещо відрізняються. Так, за Законом про АТ акціонер належить до числа крупних у разі якщо він одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства. ФЗ про АТ веде мову про володіння (одноособове та спільне з афілійованими особами) 20 та більше відсотків голосуючих акцій товариства. ЗРК про АТ крупним акціонером відповідно до змісту п. 23 ст. 1 визнається акціонер або декілька акціонерів, які діють на основі укладеної між ними угоди, якому (яким у сукупності) належать 10 та більше відсотків голосуючих акцій АТ. Основні риси в даному випадку пов’язані з такими моментами: 1) із розміром пакета акцій (кількістю акцій); 2) із класом (видом) акцій; 3) зі складом осіб, яким належать відповідні акції у встановленій кількості. У зв’язку з цим необхідно дослідити кожний з указаних критеріїв для віднесення акціонера до заінтересованих осіб.

1. Щодо розміру пакета акцій, що належить крупному акціонеру, слід зауважити таке. Так, можна припустити, що законодавче закріплення того або іншого розміру пакета акцій (кількості акцій, що належать акціонеру) може бути віддано на розсуд законодавця, як це зроблено, наприклад, при визначенні критеріїв значного правочину. Однак, на наш погляд, у даному разі встановлення розміру пакета акцій, який дозволяє розглядати його власника як крупного акціонера, та застосування до нього правила про вчинення правочину із заінтересованістю має бути ув’язаним з іншими нормами акціонерного законодавства. Зокрема, з тими нормами, що присвячені порядку управління акціонерним товариством, встановлюють поняття крупного (значного) пакета акцій, поняття контролю, залежності тощо. Це випливає із загального принципу, за яким певні особи можуть бути віднесені до числа заінтересованих осіб . Тому в даному випадку передусім слід звернутися до тих норм, які встановлюють поняття та розмір крупного (значного) пакета акцій, визначають права його власника, а також до норм, що пов’язані з управлінням товариством. Також необхідно дослідити співвідношення поняття «контроль», «залежність» із розміром та видом акцій, що його забезпечують.