Харківський апеляційний господарський суд. Історія та сьогодення

До 20-річчя створення господарських (арбітражних) судів в Україні

Перший ряд зліва направо:

суддя Могилєвкін Юрій Олексійович, суддя Білоусова Ярослава Олексіївна, суддя Бабакова Людмила Миколаївна, секретар судової палати № 2 Лакіза Валентина Володимирівна, голова суду Кухар Василь Іванович, суддя Шепітько Ірина Іванівна, заступник голови суду Афанасьєв Володимир Вікторович, суддя Барбашова Сільва Вікторівна

Другий ряд зліва направо:

суддя Ільїн Олег Володимирович, суддя Крестьянінов Олексій Олександрович, суддя Білецька Алла Миколаївна, суддя Пуль Олена Анатоліївна, суддя Гребенюк Наталія Володимирівна, суддя Пушай Володимир Іванович, суддя Пелипенко Ніна Михайлівна, суддя Здоровко Людмила Миколаївна, секретар судової палати № 1 Черленяк Микола Іванович, суддя Білоконь Ніна Дмитрівна, суддя Фоміна Віра Олексіївна, суддя Шутенко Інна Анатоліївна, суддя Кравець Тетяна Василівна, суддя Івакіна Валентина Олексіївна, суддя Гончар Тетяна Василівна, суддя Бондаренко Володимир Павлович

Третій ряд зліва направо:

суддя Медуниця Ольга Євгеніївна, суддя Істоміна Олена Аркадіївна, суддя Плужник Олександр Володимирович, суддя Слободін Михайло Миколайович, суддя Сіверін Володимир Іванович, суддя Шевель Ольга Вікторівна, суддя Погребняк Володимир Якович, суддя Бородіна Лариса Іванівна, суддя Терещенко Оксана Іванівна, суддя Камишева Людмила Миколаївна

20 років виповнюється від того дня, коли у червні 1991 р. згідно із Законом України «Про арбітражний суд» у нашій державі створено арбітражні суди, що забезпечило гарантії господарської самостійності підприємств, неможливість втручання органів держави в їхню діяльність, а також сприяло розвитку підприємництва й охороні інтересів підприємців незалежно від організаційно-правової форми їхньої діяльності.

Діалектика розвитку господарських органів Радянської держави призвела до зміни юрисдикційних форм вирішення господарських спорів. Господарською реформою, що почалася в 1921 р., було впроваджено комерційний розрахунок, підприємствам надано певну оперативну і майнову самостійність, взаємовідносини між підприємствами та іншими господарськими організаціями почали базуватися на договірних засадах. За цих умов постала необхідність у створенні спеціальних органів для врегулювання всіх непорозумінь і протиріч, що виникали у взаємовідносинах підприємств та організацій. Такими органами стали арбітражні комісії.

У листопаді 1922 р. постановою Ради народних комісарів України було затверджено Положення, згідно з яким у столиці та в кожній губернії створювалися арбітражні комісії — для вирішення майнових спорів між державними установами та підприємствами. До складу Харківської губернської арбітражної комісії були введені «господарники», тобто представники різних господарських органів держави. Їх досвід роботи в господарській сфері допомагав у розгляді майнових, іноді досить складних, спорів між підприємствами та організаціями. Склад арбітражних комісій був змінним, а не постійним, як у загальних судах. Члени комісії застосовували свій господарський досвід відповідно до характеру справ. Ці комісії стали прообразом майбутніх арбітражів та арбітражних — сьогодні вже господарських судів. Спочатку вони були одразу завантажені роботою, адже стрімкі темпи розвитку економіки, збільшення кількості підприємств неминуче призводили до зростання кількості спорів між ними. Для швидкого та ефективного розгляду справ за суворого державного контролю 3 травня 1931 р. постановою ЦВК і РНК СРСР було затверджено Положення про державні арбітражі.

Харківський міжобласний державний арбітраж згодом було перетворено на підставі постанови Ради міністрів УРСР від 31 грудня 1965 р. в обласний державний арбітраж при виконкомі обласної Ради депутатів трудящих. Кількість працівників у штаті тоді становила 14 осіб, серед яких було 5 арбітрів. У 1965 р. у Харківському держарбітражі було створено інститут арбітрів на громадських засадах, які вирішували приблизно 25 % господарських спорів. За рік в облдержарбітражі розглядалася досить значна кількість справ. Так, наприклад, у 1966 р. Харківським облдержарбітражем було розглянуто понад 6800 спорів. Значна кількість позовів стосовно недопоставок, а також незадовільної якості продукції та товарів заявлялася до харківських заводів електротехнічної, легкої, машинобудівної, приладобудівної та інших галузей промисловості.

Протягом шістдесяти років роль арбітражних судів у регулюванні економічних відносин залишалася незмінною. Наприкінці 80-х років минулого століття «свіжий вітер» перебудови приніс із собою плюралізм думок і форм власності, дав «зелене світло» приватній ініціативі, децентралізації регулювання господарської діяльності підприємств. Усе це не могло не вплинути на систему арбітражів — вона оперативно зреагувала на ці зміни. У червні 1991 р. в Україні, тоді ще радянській, арбітражну систему було не лише відокремлено від загальносоюзної, а й уперше арбітражам було надано статус судових органів. Наступне десятиріччя було періодом становлення арбітражних судів. Їх фінансування поліпшувалося, а авторитет системи в суспільстві стрімко зростав. Підприємці із здивуванням, а спочатку і з певною недовірою, сприймали той факт, що тепер у них є реальна можливість відстояти свої права і перемогти у судовому спорі навіть «всесильні» податкові органи. Державні органи, у свою чергу, зверталися до арбітражного суду як до надійного захисника інтересів держави, порушених недобросовісними ділками.

У червні 1996 р. було прийнято Конституцію України, яка визначила головні напрями реформування судової системи, зокрема ст. 125 Основного Закону було передбачено створення апеляційних інстанцій у системі судів загальної юрисдикції. Однак шлях до втілення в життя конституційних положень виявився довгим і тернистим. Лише прийняття у червні 2001 р. пакета законів так званої «малої судової реформи» (зокрема, 21 червня 2001 р. був прийнятий Закон України «Про господарські суди») надало можливість учасникам судового процесу здійснити своє конституційне право на апеляційне оскарження судового рішення. Створення такої принципово нової структури, як апеляційна інстанція, стало ще одним кроком від «командно-адміністративного» радянського минулого в напрямі сучасних стандартів судочинства. Термін «арбітраж», яким користувалися майже 80 років, було відправлено на заслужений відпочинок. Нова назва судів — «господарські» підкреслювала, що відтепер сторонам як учасникам господарських відносин належить активна роль у доведенні своєї правоти. Чільне місце тепер відводиться принципам змагальності сторін, свободи у наданні ними доказів та доведенні перед судом їх переконливості.

На виконання законів «малої судової реформи» 11 липня 2001 р. Президент України підписав Указ «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України». І вже у серпні того ж року — одним із перших в Україні — розпочав роботу Харківський апеляційний господарський суд, юрисдикцію якого було поширено на Харківську, Сумську та Полтавську області. До складу Харківського апеляційного господарського суду Верховна Рада України обрала 13 найбільш кваліфікованих суддів, які мали багатий досвід вирішення господарських спорів ще з часів існування арбітражів. Головою суду на загальних зборах було одноголосно обрано М. І. Тітова. А у 2003 р. Харківський апеляційний господарський суд очолив В. І. Кухар, який до цього був першим заступником голови суду.

Реформування українського судочинства тривало, а тому чи не головним принципом роботи новоутвореної судової інстанції стала «перебудова на марші», постійне вдосконалення роботи відповідно до вимог законодавства. Так, 7 лютого 2002 р. Верховна Рада ухвалила Закон «Про судоустрій», в якому було визначено місце апеляційних господарських судів у судовій системі України. Цей Закон закріпив також принцип спеціалізації при розгляді справ, і на його виконання у Харківському апеляційному господарському суді було сформовано три судові палати із відповідною компетенцією щодо розгляду господарських спорів. Крім того, важливою гарантією дотримання прав сторін стало запровадження фіксації судового процесу технічними засобами. Але на цьому реформування судової системи не завершилося. З метою приведення системи правосуддя в Україні до норм і стандартів Ради Європи Президент України Віктор Янукович 7 липня 2010 р. підписав Закон України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Цим нормативним актом у черговий раз було «піднято планку» якості та незалежності правосуддя. Харківський апеляційний господарський суд нині спрямовує свою діяльність на неухильне і послідовне виконання приписів нового Закону.

Харківський апеляційний господарський суд з моменту утворення будує свою діяльність з урахуванням кращого європейського та світового досвіду організації роботи судових органів, послідовно та комплексно впроваджуючи такі основоположні принципи: належне організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності суддів; увільнення суддів від непроцесуальної діяльності; застосування новітніх інформаційних технологій; чітка спеціалізація структурних підрозділів суду, а саме — розподіл функцій між структурними підрозділами та посадовими особами за напрямами діяльності; ефективна взаємодія між структурними підрозділами.

Вказані принципи знаходять свою реалізацію в організації роботи як суду в цілому, так і кожного структурного підрозділу окремо, що дає підстави зазначити, що Харківський апеляційний господарський суд успішно здійснює заходи щодо створення модельних господарських судів — відповідно до рішення Президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2005 р.

На сьогодні суддівський колектив Харківського апеляційного господарського суду складається із 37 кваліфікованих фахівців, переважна більшість із них має перший, тобто найвищий, суддівський клас, четверо суддів мають почесне звання «Заслужений юрист України». Голова суду В. І. Кухар, заступник голови суду В. В. Афанасьєв та ще п’ятеро суддів (В. І. Пушай, Л. М. Здоровко, М. І. Черленяк, О. О. Крестьянінов, В. І. Сіверін) мають вчений ступінь кандидата юридичних наук. Крім того, один суддя та двоє працівників апарату суду працюють над написанням дисертації за юридичним фахом у вищих навчальних закладах України. Кожний із суддів має не один десяток років юридичного стажу і у своєму професійному зростанні подолав чимало сходинок. Свого часу, працюючи на підприємствах, у правоохоронних органах, займаючись адвокатською практикою і нарешті здійснюючи правосуддя в господарських судах першої інстанції, вони набули неоціненного багатогранного досвіду.

Харківським апеляційним господарським судом із метою поширення досвіду надано в місцеві господарські суди методичні рекомендації з підвищення рівня професійної компетентності суддів та працівників апарату суду із застосуванням інтерактивних кейс-технологій (авторами яких є: голова суду В. І. Кухар, заступник голови суду В. В. Афанасьєв, суддя В. П. Бондаренко). Щоденна практика судочинства вже традиційно поєднується із її науково-теоретичним осмисленням. На базі Харківського апеляційного господарського суду щомісячно проводяться заняття в системі вдосконалення професійної підготовки для суддів і працівників апарату місцевих господарських судів Харківської, Полтавської та Сумської областей. До проведення цих занять залучаються фахівці Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», судді апеляційного та місцевих господарських судів. Теми занять, які включаються до плану, пропонуються суддями місцевих господарських судів та апеляційного господарського суду, як і питання практики застосування законодавства.

Із січня 2009 р. на базі Харківського апеляційного господарського суду організовано стажування суддів господарських судів Харківської та Сумської областей. Судді, які пройшли стажування в апеляційному господарському суді, отримали посібник «Методологія та методика узагальнення судової практики в Україні з господарських справ: методичний посібник для працівників господарських судів», в якому на основі науково-практичних надбань головою Харківського апеляційного господарського суду В. І. Кухарем та суддею В. П. Бондаренком розкрито методологію узагальнення судової практики, наведено розроблену ними методику організації і проведення дослідження та узагальнення судової практики з господарських справ, визначено особливості узагальнення судової практики за найважливішими категоріями господарських спорів. Ґрунтовні знання і досвід застосування законодавства на практиці суддями Харківського апеляційного господарського суду стають у нагоді при вдосконаленні чинного законодавства. Суддями ведеться постійна робота щодо внесення пропозицій до проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення судової системи України.

Одним із напрямів роботи суддівського колективу є творча діяльність. Так, у грудні 2010 р. суддею В. П. Бондаренком у співавторстві з головою суду В. І. Кухарем підготовлено та випущено книгу «Креативне судочинство», яка присвячена методам формування професійної компетентності суддів та працівників апарату суду. Судді Харківського апеляційного господарського суду постійно провадять наукову діяльність (публікація статей, надання суддями, які мають науковий ступінь, відгуків на дисертації, зокрема, в часопису «Вісник господарського судочинства», газеті «Юридична практика», у науково-практичному журналі «Актуальні питання цивільного та господарського права» тощо), беруть активну участь у семінарах, «круглих столах», науково-практичних конференціях (у тому числі й міжнародного рівня), у ході яких обговорюються найактуальніші питання правозастосовної діяльності, реформування судової системи тощо.

Розбудова судової системи триває, щоправда, матеріальне забезпечення реформи залишає бажати кращого. Однією з найгостріших є проблема приміщень для судових установ. У жовтні 2001 р. Харківська облдержадміністрація виділила новоутвореному Харківському апеляційному господарському суду двоповерхове приміщення по проспекту Правди, 13, але воно потребувало реконструкції та добудови. Незважаючи на економічні труднощі, з 2001 р. продовжуються роботи з реконструкції існуючої будівлі та перетворення її на сучасний Палац Правосуддя. Харківський апеляційний господарський суд поки що знаходиться в орендованому приміщенні, що розташоване на Проспекті Леніна, 5. У цьому приміщенні обладнано шість залів судових засідань, кожен суддя має окремий кабінет. У цілому як для працівників суду, так і для відвідувачів створено належні умови, що відповідають загальним нормам відправлення судочинства.

Творчий внесок колективу Харківського апеляційного господарського суду у становлення і розвиток системи господарських судів України здобув високу оцінку і визнання з боку держави. За плідну багаторічну працю на ниві правосуддя удостоєні почесного звання «Заслужений юрист України» голова Харківського апеляційного господарського суду В. І. Кухар, 1-й заступник голови суду суддя Л. П. Горбачова, яка обрана і нині працює членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, заступник голови суду В. В. Афанасьєв та суддя Л. М. Бабакова. Судді і працівники апарату суду, які тривалий час плідно працюють у системі господарського судочинства, відзначені почесними знаками «Почесний працівник арбітражного суду України» і «Почесний працівник господарського суду України», Всеукраїнської Спілки юристів України та її регіонального відділення, подяками голови Вищого господарського суду України та іншими нагородами.

Колектив Харківського апеляційного господарського суду не лише підкорює професійні вершини. Для кожної людини важливими складовими є і праця, і творчий відпочинок. Так, цього року вийшов вже 10-й, ювілейний, випуск літературного альманаху «Alter Ego», у створенні якого бере участь весь колектив суду — і судді, і працівники апарату. На сторінках альманаху автори-аматори діляться своїми поглядами на життя, почуттями, демонструючи свої різнобічні таланти та відкриваючи читачам нові несподівані грані своєї особистості. З 2007 р. у суді працює Літературний клуб «Пегас», який об’єднав кращі творчі сили колективу.

Колектив Харківського апеляційного господарського суду є єдиним, злагодженим організмом, підпорядкованим загальній меті — здійсненню правосуддя. І разом з тим кожний його працівник є надзвичайно яскравою особистістю з власним досвідом, поглядами на життя та свою професійну діяльність, із багатим внутрішнім світом. Відкритість до новацій і разом із тим вірність кращим традиціям господарського судочинства, високий професіоналізм та згуртованість колективу — все це нині допомагає Харківському апеляційному господарському суду відправляти правосуддя на високому професійному рівні.