Корпоративний контроль в акціонерних товариствах: суть, особливості та законодавчі обмеження

Н. Р. Кобецька
кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник Лабораторії з проблем корпоративного права НДІ приватного права і підприємництва АПрН України

Одним із пріоритетних напрямів створення та подальшого вдосконалення акціонерного законодавства на сучасному етапі його розвитку є посилення уваги до прав і законних інтере сів акціонерів, механізмів та гарантій їх здійснення і захисту, деталізація їх правового статусу. В Україні така тенденція остаточно зміцнилася з прийняттям Закону «Про акціонерні товариства» [1], чи не головним завданням якого став захист прав акціонерів, унеможливлення чи хоча б зменшення кількості рейдерських захоплень.

Загальновідомо, що володіння акціями передбачає набуття відповідних корпоративних прав, причому загальний обсяг прав акціонерів визначається кількістю належних їм акцій. Як зазначає І. В. Спасибо-Фатєєва, принципи корпоративного управління ґрунтуються на рівності прав акціонерів. Утім, маючи формально рівні права, що надаються акціями, акціонери нагромаджують різні можливості їх реалізації залежно від пакета акцій, які їм належать [2, с. 4].

Питання правового статусу мажоритарних та міноритарних акціонерів, захисту прав останніх, набуття та використання акціонерами свого пакета акцій, насамперед контрольного, є предметом аналізу практично всіх наукових досліджень у галузі корпоративних відносин і піднімаються у працях І. В. Спасибо-Фатєвої, О. М. Вінник, В. М. Кравчука, О. Р. Кібенко, І. А. Селіванової. Суміжні проблеми концентрації акціонерного капіталу, пов’язані з поглинанням компаній та актуальним питанням рейдерства, також стали предметом аналізу сотні наукових та публіцистичних праць останніх років. Аналіз проблем корпоративного контролю і набуття контрольного пакета акцій здійснювався в ряді дисертаційних досліджень представників юридичних та економічних наук (А. Б. Педько, В. В. Рябота, О. М. Переверзєв та ін.).

Ця стаття має на меті систематизувати наявні дослідження й теоретично окреслити суть, особливості, необхідність врегулювання відносин корпоративного контролю в акціонерних товариствах, правові механізми реалізації контролюючого статусу та його організаційно-правові обмеження з урахуванням нових положень Закону України «Про акціонерні товариства».

Поняття контролю застосовується при характеристиці однієї з функцій державного управління, що полягає у забезпеченні дотримання певними суб’єктами вимог законодавства у відповідній галузі. Власне корпоративний контроль (контроль над корпорацією, акціонерним товариством, суб’єктом господарювання взагалі) не є тотожним, хоч і сутнісно відповідає загальному розумінню контролю. Найчастіше в українсько-російському слововжитку термін «контроль» використовується не тільки у значенні «перевірка», але й «управління», тобто контролювати — це перевіряти чи управляти. Корпоративний контроль забезпечує певною мірою управління, панування над корпорацією. Як зазначає О. С. Гутін, «суть корпоративного контролю в принципі нічим не відрізняється від суті будь-якого іншого контролю. Адже контроль є не що інше, як певна управлінська діяльність…» [3, с. 21].

Законодавче визначення контролю над господарюючим суб’єктом (юридичною особою) знайшло закріплення в Законах України «Про захист економічної конкуренції», «Про банки і банківську діяльність», «Про оподаткування прибутку підприємств» та в кінцевому підсумку в новому Законі «Про акціонерні товариства». Так, у статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» контроль визначено як вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб’єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання. Контроль над акціонерним товариством, як зазначається в літературі, знаходить свій вияв у двох близько пов’язаних між собою можливостях: змозі формувати органи юридичної особи та впливати на розпорядження належним їй майном [4, с. 87].